Технології 11 клас

Ергономіка в структурі перетворювальної діяльності

Основні поняття:

• людина і середовище
• взаємодія
• ергономіка
• функціонування

Допустимі фізичні, нервові та технічні навантаження на людину у процесі праці, проблеми оптимального пристосування умов виробництва до людини вивчає ергономіка. Цей термін було введено в Англії в 1949 році, і тоді він трактувався як наука про пристосування знарядь і умов праці до людини.

"Ергономіка" - це науково-теоретична та науково-експериментальна дисципліна, яка досліджує психофізіологічні фактори взаємодії людини з різними засобами діяльності в умовах, що вимагають від людини нервових рекцій на обставини, що постійно змінюються.

Ергономіка вивчає і враховує реакції людини на різноманітні подразники:

• Оптичні 
• Звукові
• Тактильні
• Температурні

Ергономіка, вивчаючи систему "людина (група людей) - машина (технічний засіб) - середовище" у процесі взаємодії забезпечуж ефективність і безпеку процесу праці.

Ергономіка може існувати і досягати значних успіхів на стику психології, фізіології, гігієни праці й анатомії, однак її справжній прогрес і практична цінність визначаються рівнем синтезу в ній людського та технічного аспектів.

Вирішення прикладних проблем ергономіки здійснюється одночасно у двох напрямках - вимоги людини до техніки й умов її функціонування та вимоги техніки й умов її функціонування до людини.

Методи і засоби ергономічних досліджень

Основні поняття:

• робочий простір
• антропологія
• соматографія

Антропологія - розділ анатомії і фізіології, який вивчає біологічну природу людини, зокрема фізичні параметри людського тіла.

Соматографія - це метод конструювання схематичних моделей людського тіла з урахуванням робочого положення людини при експлуатації машини та обладнання.

Метод проектографії полягає у тому, що зображення фігури чи силуету людини у різних положеннях проектується діапозитивів на креслення.

Основні чинники, що запобігають втомлюваності людини:

• Технологічні
• Трудові
• Організаційні

1. Санітарно-гігієнічні умови характеризують навколишнє середовище за такими параметрами:

• Метеорологічні умови (температура, вологість повітря);
• Стан повітряного середовища (запиленість, забрудненість токсичними речовинами);
• Випромінбвання (інфрачервоне, ультрафіолетове, іонізуюче);
• Освітленість, виробничий шум тощо.